Keywords
microorganisms
micromycetes
bacteries
azotobacter
cellulolyitic activity
How to Cite
Abstract
The results of the effect of non-humificated organic matter on biological activity of soil under clematis are presented. It has been shown that application as green-manure marigold, calendula, beans after 6 and 24 months, increases the number of microorga nisms belonging to the main ecological-trophic and taxonomic groups. Noticeable increasing of humus contents, decreasing of soil acidity, iron and manganese has been established. This testifies that soil structure has improved and soil-sickness has eliminated.
References
Андреюк Е.И., Валагурова Е.В., Мальцева Н.Н. Инструментальные методы в почвенной микробиологии. — К.: Наук. думка, 1982. — 220 с.
Андреюк К.І., Іутинська Г.О., Антипчук А.Ф. та ін. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження. — К.: Наук. думка, 2001. — 240 с.
Возняковская Ю.М., Попова Ж.П. Сидераты как регуляторы микробиологических процессов в ризосфере и их влияние на формирование урожая сельскохозяйственных растений // Сельхоз. биология. — 1999. — № 1. — С. 47–51.
Волкогон В.В. Біологічні аспекти родючості ґрунтів // Вісник Харк. нац. аграр. ун-ту. Сер. Ґрунтознавство. — 2011. — № 1. — С. 29–36.
Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии высших растений. — К.: Наук. думка, 1994. — 200 с.
Гончар Н.В. Ензиматична активність як показник біологічного стану едатопів техногенних ландшафтів // Молодь та поступ біології: ІІ Міжнар. наук. конф. (21–24 березня 2006 р.): Тези доп. — Львів: ЛНУ, 2006. — С. 187–188.
Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Головко Э.А. и др. Аллелопатическое почвоутомление. — К.: Наук. думка, 1979. — 248 с.
Елланська Н.Е., Павлюченко Н.А., Юношева О.П. и др. Аллелопатические принципы повышения биологической активности почвы при длительной культуре сирени // Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов: Материалы Междун. конф., посвященной 60-летию ГБС им. Н.В. Цицина РАН. — М., 2005. — С. 560–562.
Елланська Н.Е., Хохлова І.Г., Юношева О.П. Вплив негуміфікованої органічної речовини на біологічну активність ґрунту при вирощуванні Syringa vulgaris L. // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія. — Ужгород, 2006. — Вип. 18. — С. 119–123.
Звягинцев Д.Г., Кочкина Г.А., Кожевин П.А. Новые подходы к изучению сукцессий микроорганизмов в почве // Почвенные организмы как компонент биогеоценоза. — М.: Наука, 1984. — С. 81–103.
Ломонос П.Н. Клематисы. — Минск: Красино-Принт, 2007. — 110 с.
Машковська С.П., Юношева О.П., Вергун О.М. Фітосанітарна роль видів роду Tagetes L. в агроценозах квітково-декоративних рослин // Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука: Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 378–383.
Мороз П.А. Экологические аспекты аллелопатического последействия эдификаторов садовых фитоценозов: Автореф. дис. … д-ра биол. наук. — Днепропетровск, 1995. — 53 с.
Рідей Н.М. Методика досліджень біохімічного зв’язування вуглецю вуглекислоти ґрунту і ґрунтового повітря гетеротрофною мікрофлорою чорнозему типового // Агроекол. журн. — 2002. — № 1. — С. 72–76.
Ринькис Г.Я., Ноллендорф В.Ф. Сбалансированное питание растений макро- и микроэлементами. — Рига: Зинатне, 1982. — 300 с.
Рубенчик Л.И. Азотобактер и его применение в сельском хозяйстве. — К.: Изд-во АН УССР, 1960. — 328 с.
Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И. Практикум по микробиологии. — М.: Дрофа, 2005. — 256 с.
Юрчак Л.Д., Мороз П.А., Рахметов Д.Б. та ін. Екологічна роль біорізноманіття в культурних фітоценозах // Агроекол. журн. — 2009. — № 1. — С. 46–52.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.