Application of unhumificated organic substance as a way of regulation of allelopathic regime
PDF

How to Cite

Pavliuchenko, N. (2011). Application of unhumificated organic substance as a way of regulation of allelopathic regime. Plant Introduction, 52, 62-66. https://doi.org/10.5281/zenodo.2544354

Abstract

The effect of unhumificated organic substance of radish and mustard on allelopathic soil regime after long-term lilac cultivation and physiological state of seedlings was studied. Application of unhumificated organic substance reduced soil phytotoxicity and raised adaptability of lilac plants in soil sickness conditions.

https://doi.org/10.5281/zenodo.2544354
PDF

References

Васильева Л.Ю. Роль каротиноидов в фотосинтетическом аппарате // Биофизика. — 1997. — 42, вып. 1. — С. 156–159.

Возняковская Ю.М., Попова Ж.П. Сидераты как регуляторы микробиологических процессов в ризосфере и их влияние на формирование урожая сельскохозяйственных растений // Сельскохозяйственная биология. — 1999. — № 1. — С. 47–51.

Головко Е.А., Біляновська Т.М., Горобець С.О. та ін. Ефективність внесення мінерального азоту під озиму пшеницю // Агроекол. журн. — 2005. — № 1. — С. 34–37.

Горб В.К., Довгалюк Н.І., Павлюченко Н.А. Сад бузків Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України: історія створення, сучасний стан, перспективи розвитку // Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках: Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 75-річчю заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ, 15–17 вересня 2010 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2010. — С. 45–47.

Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление: Избр. тр. — К.: Наук. думка, 1991. — 432 с.

Гродзинский А.М., Горобец С.А., Крупа Л.И. Руководство по применению биохимических методов в аллелопатических исследованиях почв. — К.: Б. и., 1988. — 18 с.

Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю., Шроль Т.С., Хохлова И.Г. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов // Аллелопатия и продуктивность растений. — К.: Наук. думка, 1990. — С. 121–124.

Журбицкий З.И. Теория и практика вегетационного метода. — М.: Наука, 1968. — 260 с.

Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды. — Самара: Книж. изд-во, 1994. — 206 с.

Никитин Б.А. Методика определения содержания гумуса в почве // Агрохимия. — 1972. — № 3. — С. 123–125.

Павлюченко Н.А., Головко Е.А., Горобець С.О. Фізіологічна реакція рослин бузку на видоспецифічні алелопатично активні речовини // Физиология и биохимия культурных растений. — 2002. — 34, № 6. — С. 499–504.

Поспишил Ф., Цвикрова М., Грубцова М., Шинделарова М. Растворимые фенольные и гуминовые вещества почв и их влияние на общий метаболизм у растений // Рост растений и дифференцировка. — М.: Наука, 1981. — С. 150–162.

Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений. — К.: Наук. думка, 1976. — 336 с.

Рахметов Д.Б., Горобец С.А., Рахметова С.А. Аллелопатическая роль новых культур в многолетних агрофитоценозах // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Алелопатія та сучасна біологія”. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 111–119.

Таран Н.Ю. Каротиноїди фотосинтетичних тканин за умов посухи // Физиология и биохимия культурных растений. — 1999. — 31, № 6. — С. 414– 422.

Blum U. Fate of phenolic allelochemicals in soils — the role of soil and rhizosphere microorganisms // Allelopathy: chemistry and mode of action of allelochemicals. — CRC Press, 2004. — P. 57–76.

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Downloads

Download data is not yet available.