Abstract
The list of families and species of plants-producers of cyanogenic glycosides which one are reserve substances, defend a vegetative organism from negative biotic and abiotic factors, ensure detoxicating of redundant and harmful compounds of exchange is given.
References
Березовский В.М. Химия витаминов. — 2-е изд. — М.: Пищевая пром-сть, 1973. — 317 с.
Бочков А.Ф. Образование и расщепление гликозидных связей. — М.: Наука, 1978. — 179 с.
Василишина Н.М., Кудренко І.К., Ле вон В.Ф., Мороз П.А. Дослідження біоморфологічних та біохімічних особливостей у рослин підродини Prunoideae залежно від фаз розвитку // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — 2009. — С. 33–34.
Дмитриев А.П. Фитоалексины и их роль в устойчивости растений. — К.: Институт клеточной биологии, 1999. — 204 с.
Зинин А.Н. Труды по органической химии / Отв. ред. Б.А. Арбузов. — М.: Наука, 1982. — 259 с.
Косулина Л.Г., Луцепко Э.К., Аксенова В.А. Физиология устойчивости растений к неблагоприятным факторам среды. — Ростов-на-Дону, 1993. — 240 с.
Кудренко І.К., Левон В.Ф. Порівняльне вивчення накопичення пруназину в гібридах і сортах персика (Persica vulgaris Mill.), близьких за походженням // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біоло гія. — 2005. — Вип. 16. — С. 125–128.
Кудренко І.К., Левон В.Ф., Мороз П.А. Зміни вмісту пруназину в органах рослин персика в період активного росту // Матер. міжнар. наук. конф. “Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перпективи” (до 120-річчя з дня народження М.І. Вавилова). — К., 2007. — С. 258–262.
Левон В.Ф., Кудренко І.К., Василишина Н.М., Мороз П.А. Динаміка накопичення пруназину в пагонах представників роду Prunus // Інтродукція рослин. — 2007. — № 3. — С. 109–111. https://doi.org/10.5281/zenodo.2563346
Ленинджер А. Биохимия. — М. : Мир, 1974. — 958 с.
Лукнер М. Вторичный метаболизм у микроорганизмов, растений и животных. — М.: Мир, 1979. — 550 с.
Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с.
Мороз П.А., Левон В.Ф., Кудренко І.К. Зміни у листках персика під впливом гриба Taphrina deformans Fuck. // Физиология и биохимия культурных растений. — 2003. — 35, № 3. — С. 252–256.
Носов А.М. Функции вторичных метаболитов растений in vivo и in vitro // Физиол. растений. — 1994. — 41, № 6. — С. 873–878.
Пасешниченко В.А. Растения — продуценты биологически активных веществ // Сорос. образ. журн. — 2001. — № 8. — С. 13–19.
Полевой В.В. Физиология растений. — М.: Высш. шк., 1989. — 464 с.
Рощина В.Д., Рощина В.В. Выделительная функция высших растений. — М.: Наука, 1989. — 211 с.
Северцов А.С. Направленность эволюции. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 220 с.
Aubert Ch., Milhet C. Distribution of the volatile compounds in the different parts of a white-fleshed peach (Prunus persica L. Batsch) // Food Chemistry — 2007. — 102, N 1. — P. 375–384.
Breen P.J. Cyanogenic glycosides and graft incompatibility between peach and plum // J Amer. Soc Hortic Sci. — 1974. — N 5. — P. 251–256.
Brimer L., Molgaard P. Simple densitometric method for estimation of cyanogenic glycosides and cyanohydrins under field conditions // Biochemical Systematics and Ecology. — 1986. — 14, N 1. — P. 97–103.
Frakes R.A., Sharma R.P., Willhite C.C. Comparative metabolism of linamarin and Food and amygdalin in hamsters // Chemical Toxicology. — 1986. — 24, N 5. — P. 417–420.
Frank S., Santamour Jr. Amygdalin in Prunus leaves // Phytochemistry. — 1998. — 47, N 8. — P. 1537–1538.
Graham C.J. Erratum to “Nonstructural carbohudrate and prunasin composition of peach seedlings fertilized with different nitrogen sources and aluminum” // Scientia Horticulturae. — 2002. — 95, N 4. — P. 357.
Gumus M., Kasifoglu S. Performance and emission evaluation of a compression ignition engine using a biodiesel (apricot seed kernel oil methyl ester) and its blends with diesel fuel biodiesel // Biomass and Bioenergy. — 2010. — 34, N 1. — P. 134–139.
Gur A., Cohen Y. The peach replant problem—some causal agents // Soil Biology and Biochemistry. — 1989. — 21, N 6. — P. 829–834.
Haque M.R., Bradbury J.H. Total cyanide determination of plants and foods using the picrate and acid hydrolysis methods // Food Chemistry. — 2002. — 77, N 1. — P. 107–114.
Haslam E. Metabolites and metabolism: A commentary on secondary metabolism. — Oxford: Clarendon press, 1985. — 161 p.
Homans A.L., Fuchs A. Direct bioautography on thin — layer chromatograms as method for detecting fungitoxic substances // J. Chromatography. — 1970. — 51, N 2. — P. 327–329.
Jones D.A. Co-evolution and cyanogenesis. In: Heywood V.H. (ed.), Taxonomy and Ecology. — London: Academic Press, 1974. — Р. 213–242.
Jones D.A. Cyanogenic glycosides and their function. In: Harborne J.B. (ed.) Phytochemical Ecology. — London: Academic Press, 1972. — Р. 103–124.
Jones D.A., Keymer R.J., Ellis W.M. In: Harborne J.B. (ed.) Biochemical aspects of Plant and Animal coevolution. — London: Academic Press, 1978. — Р. 21–34.
Kiyokazu Takaishi, Hiroshi Kuwajima. Prunasin and amygdalin from Sorbus commixta // Phytochemistry. — 1976. — 15, N 12. — P. 1984.
Levon V.F., Kudrenko I.K. Seasonal changes in accumulation of prunasine at a peach (Persica vulgaris Mill.) // The materials of XXXV Annual ESNA Meeting, European Society for new methods in agricultural research Amiens, France, 2005. — P. 96.
Matern U. Coumarins and other phenylpropanoid compounds in the defense response of plants cells // Planta Medica. — 1991. — 57, N 7. — P. 515.
Morant A.V., Jorgensen K., Jorgensen C., Paquette S.M. // Phytochemistry. — 2008. — 69, N 9. — P. 1795–1813.
Mothes K. Historical introduction // Encyc. Plant Physiol. New Ser. — Vol. 8. — Berlin; Heidelberg; N.Y.: Springer-Verlag, 1980. — P. 7.
Salesses G., Juste C. Recherches sur l΄asphyxie radiculaire des arbres fruitiers cher et prunier: etude de leur feneur en amygdaline et des facteurs intervenant dans I΄hydrolise de celleci // Ann. Amelior. Plant. — 1971. — N 3. — P. 265–280.
Strugala G.J., Rauws A.G., Elbers R. Intestinal first pass metabolism of amygdalin in the rat in vitro // Biochem. Pharmacol. — 1986. — 35, N 13. — P. 2123–2128.
Tunçel G., Nout M.J.R., Brimer L., Göktan D. Toxilogical, nutritional and microbiological evaluation of tempe fermentation with Rhizopus oligosporus of bitter and sweet apricot seed // Int. J. Food Microbiol. — 1990. — 11. — P. 337–344.
Tunçel G., Nout M.J.R., Brimer L. Degradation of cyanogenic glycosides of bitter apricot seeds (Prunus armeniaca) by endogenous and added enzymes as affected by heat treatments and particle size // Food Chemistry. — 1998. — 63, N 1. — P. 65–69.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.